Визначення місця проживання дитини з одним із батьків

| Переглядів: 737
Визначення місця проживання дитини з одним із батьків

Аналізуючи звернення клієнтів можна прогледіти деяку тенденцію. Багато з батьків, які розірвали свій шлюб та проживають окремо від дитини, вважають, що «забрати» дитину від батька або матері, які не належним чином виконують свої батьківські обов’язки, можна лише шляхом позбавлення одного з них батьківських прав. Але, процедура позбавлення батьківських прав є надзвичайно складною та довгою, тому мати або тато, які вважають, що дитині краще буде проживати з ними, навіть і не намагаються розпочати таку процедуру через бюрократичну тяганину, брак часу та коштів, і, як наслідок- дитина так і продовжує жити з тим із батьків, хто не може забезпечити їй належного побуту, розвитку, освіти та любові.

Але, з даної ситуації є ще один вихід, і він є трохи легшим аніж позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Сімейним кодексом України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Якщо дитина вже досягла 10 років – її місце проживання визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

Тобто, якщо батьки розірвали шлюб, або з деяких причин проживають окремо – вони мають спільно визначити з ким із них дитина залишиться проживати, де буде зареєстрована, куди буде ходити в школу і т.д.

А якщо згоди не вдається досягнути? Законодавець дає відповідь на це питання і пропонує варіанти вирішення.

Сімейним кодексом України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Варто зазначити, що на слово «або» суди часто не звертають уваги, тому краще і вірніше буде пройти спочатку процедуру звернення до органу опіки та піклування (за місцем проживання дитини), а вже потім звертатися до суду (за місцем проживання того з батьків, з ким дитина проживає зараз).

Орган опіки та піклування обстежить ваші умови проживання, умови проживання того з батьків, з ким дитина проживає в даний час. Якщо дитина досягла 10 років - представник Органу опіки та піклування проведе бесіду з нею на предмет того, з ким вона хоче проживати, і в кінці своїм висновком зазначить, з ким дитині буде краще.

На які моменти працівники ООП будуть звертати увагу? Перш за все, на ваші житлові умови – чи є у вас власна квартира або будинок, чи ви орендуєте житло; чи забезпечено дитині окремо ліжко, шафа, робочий стіл; який ви маєте дохід, чи працюєте офіційно; чи є поряд з вашим житлом школа або дитячий садок; графік вашої роботи, наявність шкідливих звичок та загалом на ваш психологічний портрет.

Другим кроком є звернення до суду. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

ООП або суд не можуть передати дитину для проживання тому з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Слід сказати, що ваші покази на суді мають бути підтверджені як документально, так і показами свідків.

Коли слід розпочинати процедуру визначення місця проживання дитини?

  • коли у вас є докази того, що батько або мати дитини знущається з неї, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • коли дитина, через одного з батьків, тривалий час залишається без батьківської уваги, не відвідує навчальний заклад, жебракує, або веде не здоровий спосіб життя;
  • коли проживання з одним з батьків створює дискомфорт для дитини, перешкоджає її нормальному психологічному та фізичному розвитку;
  • коли у вас є час, кошти, та всі належні умови для того, щоб дитина проживала саме з вами. А найголовніше – щоб було бажання як у вас, так і у дитини.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 29.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю свої батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір’ю.

Враховуючи вищесказане, в який період краще не розпочинати дану судову процедуру?

Перш за все, якщо ви платите аліменти або навпаки, якщо у вас є заборгованість зі сплати аліментів. Адже вважається, що особа, яка отримує аліменти, забезпечує дитину, і дитина має проживати саме з отримувачем аліментів, тому суд вашу спробу визначити місце проживання дитини з вами розцінить, скоріш за все, як спосіб уникнути обов’язку зі сплати аліментів або помститися другому з подружжя. Другий момент – коли у вас відсутні докази протиправної поведінки другого з батьків, та якщо ви знаєте, що не зможете забезпечити дитину увагою в тій мірі, яка необхідна для нормального її розвитку. І останнє – якщо ваші бажання не співпадають з бажанням дитини.

Тому, якщо у Вас є всі підстави для звернення до суду, але немає часу- наші юристи ТОВ «ЮК «ПРАВОВА РАДА» допоможуть Вам у такому складному процесі, візьмуть на себе всі складнощі та відновлять справедливість у визначенні порядку проживання з дитиною.

Звертайтеся! Ми знаходимось за адресою: м. Київ. Тел. 068-654-53-25.

Розділ: Публікації
Залиште коментар!

Коментар буде опубліковано після перевірки

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

Авторизація